- зеленкуватий
- [зеилеинкува/тией]
м. (на) -тому/ -т'ім, мн. -т'і
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
зеленкуватий — а, е. 1) З відтінком зеленого кольору, трохи зелений (у 1 знач.). 2) Трохи зелений (у 3 знач.). 3) розм. Хворобливо блідуватий (про колір обличчя, шкіри людини) … Український тлумачний словник
зеленкуватий — прикметник … Орфографічний словник української мови
зеленавий — а, е. 1) З відтінком зеленого кольору; трохи зелений, зеленкуватий. 2) розм. Хворобливо блідий (про колір обличчя, шкіри людини) … Український тлумачний словник
зеленкуватість — тості, ж. Абстр. ім. до зеленкуватий … Український тлумачний словник
зеленуватий — а, е. Те саме, що зеленкуватий … Український тлумачний словник
обзеленкуватий — а, е. Те саме, що зеленкуватий … Український тлумачний словник
призелений — а, е, зах. Зеленкуватий … Український тлумачний словник
призеленкуватий — а, е, заст. Зеленкуватий … Український тлумачний словник
прозеленуватий — а, е, діал. Зеленкуватий … Український тлумачний словник
свидовитий — свидува/тий, а, е, діал. 1) Недозрілий, зеленкуватий. 2) Моложавий … Український тлумачний словник